#ТаємниціМузею. Пожежна каска

✨Які таємниці зберігає Мелітопольський музей? Як виглядали експонати до того, як їх зміг побачити ти? Як можливо зі старого зробити нове? Та що для цього потрібно? «Від реставрації до експозиції» розповість як виглядає магія відновлення поза межами Хогвартсу!🪄

🧑🏻‍🚒Тобі, безперечно, відомо, що важливою частиною спорядження пожежників є захисний головний убір — пожежна каска. В українських пожежників каски почали з’являтися тільки в XIX столітті. Вони мали низький або високий гребінь. Останні мали назву міських. Каски з низьким гребенем були дешевшими й зручнішими для роботи в низьких приміщеннях, на горищах тощо. Такий унікальний експонат зберігався й у фондах нашого музею. Він датований початком ХХ ст. Де її було знайдено та ким передано до музею, невідомо. Але, вірогідно, каска неодноразово рятувала життя свого власника, оскільки переданий предмет мав значні деформації, розриви металу, майже повністю демонтоване кріплення елементу захисту шиї. На гребені, який увінчував каску, був 16-ти сантиметровий повздовжній розрив та п’ять поперечних, краї яких були дуже пошкоджені. Також були втрачені кокарда, підшоломник та ремінь з елементами кріплення. Поверхня каски була вкрита ущільненими та пухкими продуктами корозії із забрудненнями різного походження, зокрема, вапняного нальоту, залишків чорної фарби на шоломі та жовтої – на гребені. Потрібна була неабияка майстерність, щоб реставрувати цей захисний обладунок пожежника. Реставрація проводилася художником-реставратором творів з металу вищої категорії Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Омельником С.В.

🔥До речі, у Нью-Йорку (США) та Базелі (Швейцарія) існують музеї, де колекціонують винятково пожежні каски.