Вже котрий рік поспіль в Мелітополі святкують Великдень в інтеркультурному місті

Вже котрий рік поспіль в Мелітополі святкують Великдень в інтеркультурному місті. У кожної національності є свої автентичні традиції святкування Великодня.

Так, Свята Пасха у Вірменії має назву «Сурб Затік». На Великдень віруючі фарбують яйця, які у недільний ранок кладуть у зелену траву, паростки якої символізують воскресіння з мертвих. Ну і, звичайно ж, яєчні «бої» — добра вірменська традиція. У день святкування «Сурб Затік» традиційно на стіл подають страви з риби, плов з сушеними сливами, абрикосами, родзинками, вірменською гатою та червоне вино.

В квітні у кримських караїмів (караїв) настає свято Великодня — Тимбил Хиджи. Тривалість свята — сім днів, перший і сьомий дні свята особливо урочисті. У ці дні у кенасі на ранковому молебні читаються особливі молитви, присвячені цьому святу. До свята готуються заздалегідь, задовго до його настання на весь тиждень випікаються спеціальні прісні коржі (опрісноки) — тимбил. На сьомий день після заходу сонця за столом збирається вся родина, читається молитва закінчення пасхального тижня.

Перший день посту перед Великоднєм у Мексиці починається за 40 днів до свята у «Попільну середу». В цей день мексиканці йдуть до храмів і священники наносять на їх лоби попелом знак у вигляді хреста з пальмових гілок, які зберігалися з Пальмової неділі минулого року. Перший тиждень називають «Семана Санта» (Святий тиждень), а другий «Семана Паскуа» (Великдень та тиждень, що йде за ним). У страсну п’ятницю у Мексиці влаштовуються хресні ходи — вистави, що імітують Христові муки. До цих днів готують капіротаду — хлібний пудинг, який роблять з підсмаженого французького хліба, молока, сиру, масла, горіхів та родзинок, покритого сиропом з кориці та цукру.

Чехи відзначають Великдень («Великоніч») за католицьким календарем і називають його другим Різдвом. Тиждень перед Великоднем у чехів – «Страсна седмиця», присвячена скорботі за останніми днями життя Ісуса Христа. У кожного дня Страсного тижня є своя назва. Так, «Чистий четвер» — «Зелений», оскільки в середні століття в цей день служителі церкви носили зелений одяг. До «Білої суботи» проходять богослужіння в костелах, після яких розводять багаття. У Пасхальну неділю в костелах освячують баранчиків із червоною стрічкою на шиї, спечених із солодкого тіста. Основні веселощі починаються у «Червоний» понеділок, який супроводжується народними гуляннями.

Великдень в Білорусі. Одним із найголовніших християнських свят в Білорусі є Великдень («Вялікдзень»). На передодні свята прийнято ходити до церкви та нести з собою не тільки кулічі та яйця, а також сир, м’ясо, овочі, ковбасу. Після закінчення служби кожен господар намагався швидше потрапити додому, обігнати сусіда, так як, згідно з народним повір’ям, це повинно було допомогти раніше всіх закінчити польові роботи, виростити кращий врожай. Коли кошик приносили з церкви, то освячене яйце клали у воду, якою потім умивалися. У деяких регіонах любили катати яйця: якщо яйце, що котиться з горбка яйце збивало інше, то гравець забирав його собі.

«Велікден» (Великдень) у Болгарії вважається найбільшим християнським святом. Приготування до Великодня починаються в четвер, тоді прийнято фарбувати яйця і пекти «козунаки» — великодні кулічі. Для яєць традиційно вибирають червоний колір, а «козунак» запікають разом з фарбованими яйцями, яких обов’язково повинна бути непарна кількість. Червоні яйця, згідно із легендою, дарують гостям, щоб багатство не покинуло будинок. Неодмінними атрибутами святкового столу, крім пасок і яєць, є традиційні баніци (листкові пироги), гаряче блюдо із м’яса ягняти, салати із свіжих овочів та червоне вино.

У квітні іудеї в усьому світі відзначили одне з найважливіших свят — Песах. Песах відзначають в пам’ять позбавлення від рабства і виходу єврейського народу з Єгипту. Головна заповідь Песаха — прісний хліб (маца) і заборона на вживання квасного (хамец). Цього року єврейська громада міста Мелітополя проводила мацепекарню онлайн. Також на свято Песах було проведено «Zoom-Седер».

Воскресіння Христове святкується в Молдові у неділю та понеділок. Під час підготовки до свята, заздалегідь варяться круто і фарбуються яйця. У Страсну п’ятницю готують паски. З ранку після служби всі рідні і близькі збираються за великоднім столом, вигукуючи радісно «Христос воскрес!» («Hristos a inviat») і відповідаючи «Воістину воскрес!» («Adevarat a inviat»).

Великдень  в Польщі. Великодні традиції Польщі дуже давні й багаті, у великодньому кошику можна побачити ковбасу, сир, сіль, хрін, кролика, сенкач (пиріг у вигляді дерева), великодні «баби», кекси і печиво у вигляді ягняти. На пасхальному польському столі ви обов’язково побачите баранчика з червоним прапорцем. Особливий великодній ритуал у католиків — обмін подарунками. Як правило, дарують великодніх кроликів із солодощів та сувеніри. На другий день Пасхи, в понеділок, в Польщі відзначається «Поливаний понеділок», який полягає в обливанні водою.

Пасха в Греції святкується в один день з усім православним світом, що на тиждень пізніше католицького Великодня. А передує цьому святу Мегалі Евдомада — великий тиждень або страсний тиждень. Крім фарбованих в червоний колір яєць і пасок, у греків є ще один неодмінний атрибут Великодня – смажений  баранчик. Паска «цурекі» — це плетена особливим чином косичка, що складається з трьох або п’яти джгутів тіста, присипаним зверху мигдальним горіхом.

Інформацію та фото надали громадські організації: «Мелітопольське товариство вірмен», «Вірменська громада «Масіс», Спілка громадських організацій «Рада національних товариств», «Караїмське національно-культурне товариство «Джамаат»,  «Центр мексиканської культури «Естрея»,  Культурно-просвітницьке товариство «Богемія»,  «Україно-білоруське культурно-освітнє          товариство «Сузір’я», «Мелітопольське товариство болгарської культури  «Балкани»,  «Мелітопольська міська єврейська община», «Мелітопольське Україно-молдавське культурно — освітнє товариство «Касса Маре»,   «Мелітопольське Україно-Польське культурно-освітнє товариство «Полонія»,   «Мелітопольське товариство греків»,  «Дім слов’янської культури».